ANALIZA I WYBÓR PROTOKOŁÓW ROUTINGU W SIECIACH BEZPRZEWODOWYCH AD-HOC W OPARCIU O SIECI NEURONOWE

In the past few years, we have seen a rapid expansion in the field of mobile computing due to the proliferation of inexpensive, widely available wireless devices. However, current devices, applications and protocols are solely focused on cellular or wireless local area networks (WLANs), not taking into account the great potential offered by ad hoc networking. Ad hoc networks are wireless mobile networks that can operate without infrastructure and without centralized network management. In such networks, the wireless mobile nodes may dynamically enter the network as well as leave the network. Mobility and dynamic topology are the main characteristics of ad hoc networks. In the last years, the hundreds of new routing protocols were designed, that are used for the various scenarios of this design space. The routing features in wireless ad hoc networks are described. The corresponding routing protocols are reviewed. The paper proposes a method for selecting the preferred protocol wireless networks using the mathematical tools of neural networks.Obecnie intensywnie rozwija się kierunek naukowy w zakresie budowy sieci telekomunikacyjnych o zmiennej topologii z wykorzystaniem urządzeń bezprzewodowych. Jednak istniejące urządzenia i protokoły koncentrują się wyłącznie na komórkowe lub bezprzewodowe lokalne sieci (WLAN), niezależnie od potencjału sieci Ad-Hoc. Sieci Ad-Hoc są to sieci bezprzewodowe, które mogą pracować bez infrastruktury i bez scentralizowanego zarządzania siecią. W takich sieciach węzły mogą dynamicznie poruszać się po sieci. Mobilność oraz dynamiczna topologia to kluczowe cechy sieci Ad-Hoc. W ostatnich latach opracowano wiele protokołów dla sieci Ad-Hoc zaprojektowanych dla różnych scenariuszy organizacji routingu. Opisano funkcje routingu w sieciach bezprzewodowych Ad-Hoc i przedstawiono przegląd odpowiednich protokołów routingu. W artykule zaproponowano metodę wyboru protokołu sieci bezprzewodowej z wykorzystaniem matematycznego aparatu sieci neuronowych

Розробка методичних положень щодо обґрунтування бойового складу сил для дій у повітряному просторі

The determining factor for success during modern warfare is the struggle for supremacy in the air. The main task for a defending side is to prevent the enemy's superiority in the air. Various means of destruction are used for this purpose. A criterion to avoid enemy's superiority in the air is considered to be the assigned balance of aviation by parties, which is determined by their fighting capabilities. To substantiate the required fighting strength for activities in the airspace, this article proposes appropriate methodological provisions. In this case, the combination of various means that are used when fighting for superiority in the air is treated as a system aimed at destroying troops and enemy targets.Four tasks have been solved in the study.When addressing the first task, we decomposed the system into components, the scientific result being a morphological pattern of the system. That made it possible to determine the joint effect from the activities of the system's components at inflicting losses to combat capabilities of the warring parties.The second task of the study addressed the development of a methodological approach to the substantiation of combat forces to fight in the airspace, which is based on calculating the saved combat capabilities in the components of the warring parties. We have constructed a structural scheme for the technique of substantiation the required combat forces to prevent superiority or strengthening the enemy's advantages in the airspace. The force required is determined based on the criterion of the ratio of aviation forces by parties to ending fighting operations using an iteration method.The result of solving the third task is the derived mathematical expressions for calculating the saved combat capabilities of parties' components to end the hostilities, which form the basis of the devised procedure.While addressing the fourth task, we considered the sequence of application of the devised procedure using an example of determining the structure of strike aircraft to prevent enemy's superiority in the air.The devised methodological positions could prove useful when developing appropriate mathematical software to be used by military administrative bodiesОпределяющим фактором успеха во время проведения современных боевых действий является борьба за превосходство в воздухе. Основной задачей обороняющейся стороны является недопущение захвата противником превосходства в воздухе. Для этого применяются разнообразные средства поражения. За критерий недопущения завоевания противником преимущества в воздухе принято заданное соотношение сил авиации сторон, которое определяется их боевыми потенциалами. Для обоснования необходимого боевого состава сил для действий в воздушном пространстве в статье разработаны соответствующие методические положения. При этом совокупность разнообразных средств, которые действуют в интересах борьбы за превосходство в воздухе, рассматриваются как система поражения войск и объектов противника.В рамках исследования решено четыре задачи.При решении первой задачи осуществлена декомпозиция системы на компоненты, научным результатом которой является получение морфологического среза системы. Это позволило определить взаимное влияние действий компонентов системы на нанесение потерь боевых потенциалов противоборствующих сторон.Вторая задача исследования посвящена разработке методического подхода к обоснованию боевого состава сил для борьбы в воздушном пространстве, который основывается на расчетах сохранённых боевых потенциалов компонентов противоборствующих сторон. Получена структурная схема методики обоснования необходимого боевого состава сил для недопущения завоевания или усиления преимущества противника в воздушном пространстве. Необходимый состав сил определяется по критерию соотношения сил авиации сторон на окончание боевых действий с использованием метода итераций.Результатом решения третьей задачи есть получение математических выражений расчета сохранённых боевых потенциалов компонентов сторон на окончание боевых действий, которые являются основой разработанной методики.При решении четвертой задачи рассмотрен порядок применения разработанной методики на примере определения состава ударной авиации для недопущения завоевания противником преимущества в воздухе.Разработанные методические положения целесообразно использовать при создании соответствующего специального математического программного обеспечения для использовавания органами военного управленияВирішальним фактором успіху під час ведення сучасних бойових дій є боротьба за перевагу у повітрі. Основним завданням сторони, що обороняється, є недопущення завоювання противником переваги у повітрі. Для цього застосовуються різнорідні засоби ураження. За критерій недопущення завоювання противником переваги у повітрі прийнято задане співвідношення сил авіації сторін, яке визначається за їх бойовими потенціалами. Для обґрунтування потрібного бойового складу сил для дій у повітряному просторі у статті розроблені відповідні методичні положення. При цьому сукупність різнорідних засобів, які діють в інтересах боротьби за перевагу у повітрі, розглядається як система ураження військ і об’єктів противника.В рамках дослідження було вирішено чотири задачі.При вирішенні першої задачі здійснена декомпозиція системи на компоненти, науковим результатом якої є отримання морфологічного зрізу системи. Це дозволило визначити взаємовплив дій компонентів системи на завдання втрат бойових потенціалом протидіючих сторін.Друга задача дослідження присвячена розробленню методичного підходу до обґрунтування бойового складу сил для боротьби у повітрі, який ґрунтується на розрахунках збережених бойових потенціалів компонентів протидіючих сторін. Отримані структурні схеми методики обґрунтування потрібного бойового складу сил для недопущення завоювання або підсилення переваги противника у повітрі. Потрібний склад сил визначаться за критерієм співвідношення сил авіації сторін на кінець бойових дій з використанням методу ітерацій.Результатом вирішення третьої задачі є отримання математичних виразів розрахунку збережених бойових потенціалів компонентів сторін на кінець бойових дій, які є основою розробленої методики.При вирішенні четвертої задачі розглянуто порядок застосування розробленої методики на прикладі визначення складу ударної авіації для недопущення завоювання противником переваги у повітрі.Розроблені методичні положення доцільно використати при створенні відповідного спеціального математичного програмного забезпечення для використання органами військового управлінн

Розробка методичних положень щодо обґрунтування бойового складу сил для дій у повітряному просторі

The determining factor for success during modern warfare is the struggle for supremacy in the air. The main task for a defending side is to prevent the enemy's superiority in the air. Various means of destruction are used for this purpose. A criterion to avoid enemy's superiority in the air is considered to be the assigned balance of aviation by parties, which is determined by their fighting capabilities. To substantiate the required fighting strength for activities in the airspace, this article proposes appropriate methodological provisions. In this case, the combination of various means that are used when fighting for superiority in the air is treated as a system aimed at destroying troops and enemy targets.Four tasks have been solved in the study.When addressing the first task, we decomposed the system into components, the scientific result being a morphological pattern of the system. That made it possible to determine the joint effect from the activities of the system's components at inflicting losses to combat capabilities of the warring parties.The second task of the study addressed the development of a methodological approach to the substantiation of combat forces to fight in the airspace, which is based on calculating the saved combat capabilities in the components of the warring parties. We have constructed a structural scheme for the technique of substantiation the required combat forces to prevent superiority or strengthening the enemy's advantages in the airspace. The force required is determined based on the criterion of the ratio of aviation forces by parties to ending fighting operations using an iteration method.The result of solving the third task is the derived mathematical expressions for calculating the saved combat capabilities of parties' components to end the hostilities, which form the basis of the devised procedure.While addressing the fourth task, we considered the sequence of application of the devised procedure using an example of determining the structure of strike aircraft to prevent enemy's superiority in the air.The devised methodological positions could prove useful when developing appropriate mathematical software to be used by military administrative bodiesОпределяющим фактором успеха во время проведения современных боевых действий является борьба за превосходство в воздухе. Основной задачей обороняющейся стороны является недопущение захвата противником превосходства в воздухе. Для этого применяются разнообразные средства поражения. За критерий недопущения завоевания противником преимущества в воздухе принято заданное соотношение сил авиации сторон, которое определяется их боевыми потенциалами. Для обоснования необходимого боевого состава сил для действий в воздушном пространстве в статье разработаны соответствующие методические положения. При этом совокупность разнообразных средств, которые действуют в интересах борьбы за превосходство в воздухе, рассматриваются как система поражения войск и объектов противника.В рамках исследования решено четыре задачи.При решении первой задачи осуществлена декомпозиция системы на компоненты, научным результатом которой является получение морфологического среза системы. Это позволило определить взаимное влияние действий компонентов системы на нанесение потерь боевых потенциалов противоборствующих сторон.Вторая задача исследования посвящена разработке методического подхода к обоснованию боевого состава сил для борьбы в воздушном пространстве, который основывается на расчетах сохранённых боевых потенциалов компонентов противоборствующих сторон. Получена структурная схема методики обоснования необходимого боевого состава сил для недопущения завоевания или усиления преимущества противника в воздушном пространстве. Необходимый состав сил определяется по критерию соотношения сил авиации сторон на окончание боевых действий с использованием метода итераций.Результатом решения третьей задачи есть получение математических выражений расчета сохранённых боевых потенциалов компонентов сторон на окончание боевых действий, которые являются основой разработанной методики.При решении четвертой задачи рассмотрен порядок применения разработанной методики на примере определения состава ударной авиации для недопущения завоевания противником преимущества в воздухе.Разработанные методические положения целесообразно использовать при создании соответствующего специального математического программного обеспечения для использовавания органами военного управленияВирішальним фактором успіху під час ведення сучасних бойових дій є боротьба за перевагу у повітрі. Основним завданням сторони, що обороняється, є недопущення завоювання противником переваги у повітрі. Для цього застосовуються різнорідні засоби ураження. За критерій недопущення завоювання противником переваги у повітрі прийнято задане співвідношення сил авіації сторін, яке визначається за їх бойовими потенціалами. Для обґрунтування потрібного бойового складу сил для дій у повітряному просторі у статті розроблені відповідні методичні положення. При цьому сукупність різнорідних засобів, які діють в інтересах боротьби за перевагу у повітрі, розглядається як система ураження військ і об’єктів противника.В рамках дослідження було вирішено чотири задачі.При вирішенні першої задачі здійснена декомпозиція системи на компоненти, науковим результатом якої є отримання морфологічного зрізу системи. Це дозволило визначити взаємовплив дій компонентів системи на завдання втрат бойових потенціалом протидіючих сторін.Друга задача дослідження присвячена розробленню методичного підходу до обґрунтування бойового складу сил для боротьби у повітрі, який ґрунтується на розрахунках збережених бойових потенціалів компонентів протидіючих сторін. Отримані структурні схеми методики обґрунтування потрібного бойового складу сил для недопущення завоювання або підсилення переваги противника у повітрі. Потрібний склад сил визначаться за критерієм співвідношення сил авіації сторін на кінець бойових дій з використанням методу ітерацій.Результатом вирішення третьої задачі є отримання математичних виразів розрахунку збережених бойових потенціалів компонентів сторін на кінець бойових дій, які є основою розробленої методики.При вирішенні четвертої задачі розглянуто порядок застосування розробленої методики на прикладі визначення складу ударної авіації для недопущення завоювання противником переваги у повітрі.Розроблені методичні положення доцільно використати при створенні відповідного спеціального математичного програмного забезпечення для використання органами військового управлінн